БОРИСПОЛЬ на ЛАДОНИ

ИНФОРМАЦИОННО-СПРАВОЧНЫЙ ПОРТАЛ

КАТАЛОГ ТОВАРОВ, УСЛУГ, КОМПАНИЙ, ПРЕДПРИЯТИЙ


  
 
   

direct

Лечение алкоголизма и лечение наркомании в наркологическом центре реабилитации "Мед-Захид"


- Создание сайтов любой сложности в Борисполе.
Частные уроки вождения Киев, автоинструктор Киев.

 

Косметолог ЛЮДМИЛА в БОРИСПОЛЕ Центр Красоты. Студия магазин Вероника Интернет-магазин ПЛАНЕТА ТЕПЛА в Борисполе

Добавиться в каталог

 

Великие люди

Последние коментарии

ROME PUZZLE

Игра - ROME PUZZLE

 

Властелин кольца

Властелин кольца

 

 STREET WORKOUT

STREET WORKOUT

 

Твоя жизнь изменится

 Измени свою жизнь

 

Мотивация

 Мотивация
 
 

Реформа:обвальне скорочення предметів шкільної освіти

РеформаРеформа: обвальне скорочення предметів і профільна шкільна освіта

За «Закон про освіту» Верховна Рада проголосувала у вересні 2017 р. Як зауважив президент, документ відкриває двері для нового покоління українців — компетентних, патріотичних, відкритих до світу...

І хоча 100 українських шкіл реформу освіти як експеримент запустили вже в цьому навчальному році, нововведення запрацює на повну лише з 1 вересня 2018 р.
«Вісті» досліджували, що ж саме чекає дітей, батьків та вчителів.

«Козирі» 12-річної освіти
Для дітей, які підуть у перший клас вже у шестирічному віці, освіта триватиме 12 років. Початкова — 4 роки, наступних 5 років для учня вже мине у гімназії (що стосується села, то аналітики називають їх опорними школами), закінчивши яку, той має скласти іспит (на кшталт ЗНО).

Згідно з отриманими результатами, учень зможе вступити до ліцею чи профільного закладу освіти. Це, зокрема, більш зрозумілі для нас ПТУ, які, до речі, скинули на місцеві громади, яким просто немає можливості їх утримувати. Там профільне навчання, що готує учня до майбутньої професії, триває три роки. Дитина сама обирає потрібні предмети. По суті, профільна освіта є нічим іншим, як першим курсом ВНЗ, куди учень планує потім вступити.

Чимало батьків бідкаються, що таке нововведення наперед програшне. Адже й зараз, ставши студентами раніше, діти рідко орієнтуються, чого саме вони хочуть від життя чи ким мають стати, а в новій школі цей вибір треба робити на три роки раніше… Знаково, що МОН відреагувало на закиди багатьох батьків щодо збільшення часу навчання у школі на рік. Адже автоматично заклади освіти стають плацдармом для весіль і народження дітей прямо там, за партами.

Зваживши на критику щодо 12-річки у школі, МОН прийняло рішення, що освіта бакалавра тепер здобуватиметься не 4, як було традиційно, а лише 3 роки. Отже, загальна кількість часу на здобуття освіти в Україні не змінюється.

Шок: замість 22 предметів — 9?
Невідворотно стартує скорочення обов’язкових предметів. Це відбудеться за рахунок того, що функціонуватимуть так звані інтеграційні курси, які об’єднуватимуть знання кількох близько споріднених наук. Так, наприклад, мова і література стануть «словесністю», алгебра і геометрія повернуться в загальний курс математики, а от фізика, хімія, біологія, географія, астрономія тощо стануть дисципліною «природа і людина», «людина і світ» чи подібними. Аналітики припускають, попри нахвалювання нагорі, насправді такі разючі пертурбації в предметах призведуть до стрімкого падіння знань учнів.

Що буде з кількістю вчителів?
Звичайно, у МОН обіцяють масове переучування, аби вчителі змогли читати нині «роздуті» багатьма іншими науками свої нові дисципліни. Однак, зрозуміло, якщо так катастрофічно зменшується кількість предметів, закономірно, що зменшуватиметься і сама кількість вчителів, що їх викладатиме.

Гідна зарплата через 10 років?
В уряді пообіцяли, що зарплата вчителя в Україні стартуваватиме з 9600 гривень (сьогодні це 3 мінімальні зарплатні) залежно від категорії. Та оскільки на реформу, як зауважують експерти, потрібно понад 120 млрд гривень, її проведення планують розтягнути на 10 років. Тому поки невідомо, коли саме українським вчителям чекати на обіцяний рівень зарплатні. Аби лише не вийшло так, що обіцяного три роки чекають, а на четвертий забувають…

Знання сільських учнів «підтягнуть» опорні школи
За словами міністра освіти Лілії Гриневич, в Україні 33% дітей навчаються в сільських школах. Така модель неефективна, і реальні шанси сільських дітей на отримання якісної освіти на рівні з дітьми з міста часто дуже мізерні. Проте, віднедавна, міністерство впровадило систему так званих опірних шкіл, які все збалансують. Згідно з нею, для найменших школяриків із села будуть відчинені двері найближчої до них школи, а от старшокласники доїжджатимуть до опорних закладів освіти, де умови для навчання і сама якість освіти в рази кращі.

Коли законопроект лише розглядався, йшлося про те, що опорна школа має знаходитися не далі, аніж за 15 км від місця, де живуть її потенційні учні. Але, поглянувши більш критичним поглядом на всі реалії життя у глибинці, де часто немає не те що необхідної кількості кваліфікованих кадрів, але і гідної бази для їхньої дислокації вже зараз, у підсумковому проекті вже йдеться про… 50 км.

Репетиторство виведуть з тіні
«Закон про освіту» фактично легалізував репетиторство для шкільних вчителів. Вони, а це ні для кого не таємниця, чи не всі займаються репетиторством зі своїми учнями як у школі, так і вдома. Новий документ дозволить вчителям чи іншим особам, що знають шкільний предмет чи володіють іншими якимись корисними навичками, потрібними для навчання, займатися викладацькою діяльністю офіційно. Але за умови, якщо ті будуть ділитися з державою: зареєструються як ФОП і платитимуть податки.

Доплати, підвищення кваліфікації і атестації
Якщо вчитель прагне інновацій у навчальному процесі та стане «агентом змін» для решти вчителів, держава обіцяє доплачувати ще 20% від зарплати. Щоправда, для цього потрібно буде пройти сертифікацію.

А от щорічна атестація для вчителів залишається обов’язковою. Зокрема, загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. Важливо і те, що відтепер вчитель буде абсолютно вільним у тому, як підвищувати кваліфікацію: він може обрати тренінги, курси, вебінари, семінари, практикуми. Тобто, теоретично, це можна зробити навіть переглядаючи онлайн-курс. До того ж, держава обіцяє його оплатити, якщо він буде не безкоштовним.

Мова викладання
Новий закон фактично увів заборону на отримання освіти будь-якою іншою мовою (йдеться не лише про російську, але і про мови нацменшин, зокрема в окремих її класах), крім української. Так, з 2018 року лише у молодшій школі залишаться класи з викладанням предметів мовою нацменшин. Проте з 2020 року вже і для них скасують викладання будь-якою іншою мовою, крім української.

Школи стають автономними
Навчальний заклад отримує право самостійно розробляти власну навчальну програму. Міністерство пропонуватиме тільки стандарти. Так само школи визначатимуть і режим, структуру навчального року (чвертями, семестрами), тривалість навчального тижня тощо. Важливою новацією є те, що за новим законом державні гроші вже «ходять» за вчителем. Тобто, виділені державою кошти для підвищення кваліфікації тощо йтимуть не до державних інституцій, а одразу до школи, де педрада спільно вирішує їх використання. Водночас, обіграючи прозорість, МОН зобов’язує кожен навчальний заклад оприлюднювати інформацію про надходження усіх коштів, їхнє призначення та використання.

Впровадження «ревізорів»
Для перевірки якості надання знань, відповідно до Закону України «Про освіту», який нещодавно набрав чинності, буде створена Національна державна служба якості освіти, яка контролюватиме незалежний аудит шкіл кожні 10 років.

Сьогодні перевіркою шкіл у нашій країні займаються місцеві управління освіти. Фактично вони інспектують роботу директорів, яких самі ж і призначають. Усе це навело на думку незалежних аналітиків, що зараз в українській освіті існує дуже великий відсоток упередженості. Тому боротися з цим будуть уже найближчим часом, здійснюючи перевірки шкіл незалежними установами, жодним чином не пов’язаними з діяльністю самих навчальних закладів.

При цьому, за контролю МОН, перевірятимуть не лише ефективність рішень директорів шкіл та самих педагогів, але й відслідковуватимуть відповідність навчального процесу до вимог держстандартів, комфортні умови для дітей і батьків, та, звісно, саму успішність учнів.

Особливим акцентом для перевірки таких майбутніх ревізорів має стати можливість якісного поглиблення знань учнями з тих предметів, які їм будуть потрібні при вступі. Таким чином, як повідомляється, у МОН намагаються боротися з репетиторством. Адже давно не новина, що учні шукають репетиторів не лише далеко за межами свого навчального закладу. Часто їхні наставники саме зі школи. І, як зізнаються учні, деякі вчителі спеціально роблять так, аби до них приходили на додаткові платні заняття...

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич пояснила, що майбутня новація у системі управління освітою дозволятиме контролювати забезпечення гідної якості освіти в умовах децентралізації. Також вона додала, що створена Державна служба якості освіти на базі Державної інспекції навчальних закладів матиме регіональні підрозділи. Але при цьому міністр не уточнила, де і як саме підбиратимуть для них кадри, аби забезпечити очікувану об’єктивність аудиту.

Не школою єдиною
Новий закон передбачає широкий вибір освіти: формальна (школа), неформальна (гуртки, тренінги, курси) та інформальна (самостійне навчання). Причому фінансування гуртків, курсів та тренінгів у частині випадків держава бере на себе. Також важливим аспектом є забезпечення підручниками. Держава, не перекладаючи цього на плечі батьків, зобов’язується і надалі, проте більш гідно, ніж це було дотепер, забезпечувати ними учнів (в тому числі йдеться і про підручники в електронному вигляді у вільному доступі в мережі). Самостійно доведеться купувати хіба навчальні посібники чи якісь додаткові, не обов’язкові, видання, які рекомендуватиме той чи інший вчитель.

Добавить комментарий или сообщить об ошибке


Реабилитационный центр "Мед-Захид" Лікування наркоманії, алкоголизму,  ігроманії в реабілітаційному центрі "Мед-Захід"

Женщина среди цветов

Погода

Прогноз погоды в Борисполе

Все права защищены © 2017. Разработано студией